ФК «Львів» - «Сталь» (Дніпродзержинськ) - 3:0 (2:0)

16 червня. Добромиль. Стадіон «Княжа Арена». 3.2000 глядачів. 23 градуси. Судді: О. Лаврів (Івано-Франківськ), О. Мартищенко (Ірпінь), В. Луцький (Івано-Франківськ). Резервний арбітр: Ю. Карп’як (Львів). Делегат ФФУ: В. Фощій (Черкаси).

ФК «Львів»: Марущак, Леонідов (Горецький 67), Романюк, Гальчук (к) (Каваців 60), Даньків, Теплий (Худзік 70), Г. Баранець, Ханас (Чапко 77), Б. Баранець, Панас, Козак (Козьбан, 65).
Запасні: Радь, Ференц,.
Головний тренер – Степан Юрчишин.

«Сталь»: Слинько, Гаді, Шевченко, Гриценко, Лакомський, Смолярчук, Боргун (к) (Сергєєв 16; Войцеховський 59), Погорєлов, Немченко, Шутов, Прядко (Піцур 46).
Запасний: Мусієнко.
В.о. головного тренера – Ю. Мартинюк.

Гол: Даньків (20), Теплий (45), Г. Баранець (66).

Попередження: Ханас (24) - Гаді (4), Шутов (40).

Земля Добромиля таки добра, щедра і багата традиціями. В останні роки у цьому прикордонному місті збудовано нову школу і церкву. Здано в експлуатацію футбольному клубу «Львів» шикарний стадіон. Тож гостинне місто змінюється на краще. А якщо так все добре, то місцевий уболівальник вірив у те, що саме на добромильській «Княжа Арена» львівські футболісти оформлять прописку до Прем’єр-ліги вітчизняного футболу. Відповідно усі заповітні квитки розійшлися немов свіжі булочки за довго до початку поєдинку.

Радісній атмосфері сприяли й Зелені Свята, під час яких люди намагаються накликати врожай і захиститися клечанням від злих сил. Тож львів’яни на звітний поєдинок покладали великі сподівання. «Сталь», яка давно приречена на пониження у класі, закрившись оборонним ковпаком, виношувала надію збити Львів з гри і старалася вистояти перед грізним суперником. Проте добре відлагоджений братерсько-атакувальний механізм фірми Баранці&Co розвинув таку бурхливу діяльність, що «сталеварам» годі було думати про сприятливий рахунок. Хіба, щоб не програти з розгромним рахунком. Підопічні Юрчишина раз-по-раз брали активну участь в контр випадах і нагнітали напругу поблизу неприятельських воріт. Хоча й не надто у них ладилася гра з першого пасу. Відповідно на дивіденди довелось чекати. Але про все за порядком.

Гості скоро залишились без свого капітана. Степан Боргун на 15-й хвилині гри пошкодив лівий плечовий суглоб, передчасно залишив поле битви, втратили віру у власні сили.

На другій хвилині гри Андрій Ханас опинився на ударній позиції, але розминувся з фортуною. Невдовзі Олег Теплий, який повсюди шукав свої гри, головою перекинув м’яч над воротами Сергія Слинька. Врешті господарі реалізували свою перевагу над суперником. Михайло Козак скинув смугастого під удар Даньківу. Андрій, не розглядаючись по сторонах, миттєво пробив. Ціль була одна: високі й широкі ворота. Тож куля влучила точнісінько в «яблучко». Йшла двадцята хвилина гри. Львів’яни, не заспокоївшись тимчасовим успіхом, продовжували розводити по кутах суперника.

Минає ще кілька хвилин і Даньків вдруге опиняється на вітсрі атаки. Здавалося, що Андрій і цього разу все зробить як належить, однак м’яч несподівано здійнявся високо в небо. Чергова атака у виконанні Даньківа і на цей раз львівський півзахисник не дотягнувся до м’яча. Борис Баранець, поклавшись на власну майстерність, позбувся опіки, завдав удару. На жаль, невлучного. Гра пожвавішала, але футболісти справу до взяття воріт не доводили.

Єдиний момент, який заслуговує уваги, гості створили зусиллями Смолярчука, якого захисники випустили з виду. Ігор, після подачі кутового, опинився один проти львівських воріт. Ситуація голева, але завершена невдало.

Спроби «сталеварів» відновити контргру лиш розізлили господарів. І ось в тисняві, яка утворилася в карному майданчику гостей принесла успіх. Чудово на випередженні зіграв Теплий. Олег легким рухом обрубав власний шлейф невдач і вдруге відправив м’яч у сітку воріт Слинька. 2:0 і солідна заявка львівського колективу на перемогу.

Після зміни гра продовжувалась під акомпанемент львівського оркестру. Суперники обмінялися двома неточними ударами. Спершу найактивніший у складі «Сталі» Олег Шутов і львів’янин Козак змарнували свої моменти. Роман Піцур лівим краєм поля на всіх парах мчав до воріт Мар’яна Марущака. Підступний удар, але воротар у кидку відводить загрозу.

Ще двічі спробував знайти свого шансу Козак. Проте Слинько за кожним разом опинявся у потрібному місці. Нагадав про свої атакуючі вміння Борис Баранець. Міг і повинен був удруге відзначитись Теплий. Олег виходив один на один з кіпером «Сталі». Здавалося, що іншої дороги, як до сітки м’яч не обере. Однак кіпер в останній момент, з великим трудом, рятує свою команду від втрати третього гола.

Проте гостям таки довелося втретє розігрувати м’яч з центра поля. Григорій Баранець, азартно демонструючи найвищий пілотаж індивідуальної майстерності, один за одним обійшов трьох захисників і не залишає жодних шанс Слиньку – 3:0. Це вже перемога ФК «Львів».

На фініші матчу дивовижну за виконанням комбінацію розіграли брати Баранці. Хлопці створили ідеальний шанс Худзику. Павло на перший погляд зробив все правильно, але затримався з рішенням. М’яч підсік не вдало, а воротар відбив смугастого на безпечну відстань.

Тож важка гра завершилась успіхом. Вболівальники, дякуючи львівським футболістам за історичну мить, не хотіли відпускати їх до роздягалень. Оплески довго не вщухали. На обличчях засяяла радість. Адже в Добромилі ФК «Львів» добув право на виступ з наступного сезону у Прем’єр-лізі. Однак тренерський штаб і керівництво клубу не впадало в ейфорію. Вони подумки уже будують команду майбутнього.